27 жовтня 2026 року у БРАТКІВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ практичний психолог Наталія Стецько доповідала на педагогічній раді на Тему: «Запобігання та протидія насильству, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу в закладі освіти. Оновлений порядок реагування у 2026 році»
Психолог розглянула надзвичайно важливе питання — забезпечення безпечного освітнього середовища, запобігання насильству, жорстокому поводженню з дітьми та булінгу, а також алгоритм дій педагогічних працівників у разі виявлення таких випадків.
Наголосила, що безпека дитини — це не лише відсутність фізичної загрози. Це передусім психологічний комфорт, повага до особистості, можливість вільно висловлювати власні думки, звертатися по допомогу та бути впевненою, що її почують і захистять.
Школа повинна бути місцем, де кожна дитина відчуває себе прийнятою, захищеною та важливою. Саме тому профілактика насильства й булінгу є спільною відповідальністю адміністрації, педагогічних працівників, практичного психолога, батьків і всіх учасників освітнього процесу.
1. Нормативно-правові засади запобігання насильству та булінгу
У 2026 році особливої уваги потребує ознайомлення педагогічного колективу з оновленими вимогами щодо реагування на випадки булінгу та інших проявів насильства.
У підготовленій презентації розглянуто наказ Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961, яким передбачено внесення змін до порядку реагування на випадки булінгу та порядку застосування заходів виховного впливу.
Основними нормативними орієнтирами в цій сфері є Закон України «Про освіту», Закон України «Про охорону дитинства» та відповідні нормативно-правові акти, що регулюють захист прав дітей і забезпечення безпечного освітнього середовища.
Важливо, щоб кожен педагог не лише знав про існування відповідних документів, а й розумів практичний алгоритм дій у конкретній ситуації.
Наше завдання — не просто реагувати на вже виявлені випадки, а створювати умови, за яких насильство, приниження та цькування є неприпустимими.
2. Булінг, конфлікт і насильство: у чому різниця?
У повсякденному шкільному житті трапляються суперечки, непорозуміння, образливі висловлювання та конфлікти між учнями. Проте не кожен конфлікт є булінгом, і водночас не можна ігнорувати одиничні випадки насильства лише тому, що вони не повторювалися.
Звичайний конфлікт може виникнути через різні погляди, інтереси або непорозуміння. Зазвичай його учасники мають відносно рівні можливості відстоювати власну позицію.
Насильство може проявлятися у фізичних діях, погрозах, психологічному тиску, приниженні або інших діях, що завдають шкоди дитині. Навіть одноразовий випадок потребує належного реагування дорослих.
Булінг, або цькування, характеризується повторюваністю дій, наявністю дисбалансу сил між учасниками та завданням шкоди потерпілій особі.
Важливо розуміти, що булінг може мати різні форми:
фізичну — штовхання, удари, пошкодження особистих речей;
психологічну — погрози, залякування, приниження;
словесну — образи, висміювання, образливі прізвиська;
соціальну — ізоляцію, навмисне виключення з групи, поширення чуток;
кібербулінг — цькування через соціальні мережі, месенджери, публікацію образливих фотографій, відео чи коментарів.
Особливої уваги потребує кібербулінг, адже образливий контент може поширюватися дуже швидко, залишатися доступним тривалий час і завдавати дитині значної психологічної шкоди.
Тому педагогам необхідно звертати увагу не лише на відкриті конфлікти, а й на зміни в поведінці учнів: замкнутість, небажання відвідувати школу, зниження навчальної активності, тривожність, уникнення спілкування з однокласниками.
Такі прояви не завжди свідчать про булінг, проте є підставою уважніше поставитися до стану дитини та з'ясувати, чи не потребує вона допомоги.
3. Алгоритм дій педагога в разі виявлення булінгу або насильства
Шановні колеги, хочу наголосити: найважливіше в перші хвилини після повідомлення дитини — припинити небезпеку, забезпечити захист і надати психологічну підтримку.
Якщо учень повідомляє, що його ображають, принижують, залякують або застосовують до нього фізичну силу, педагог повинен діяти спокійно, послідовно та відповідально.
Перший крок — негайно припинити небезпечні дії.
Якщо ситуація відбувається безпосередньо на очах педагога, необхідно втрутитися в межах своїх повноважень, зупинити агресивну поведінку та забезпечити безпеку всіх дітей.
Другий крок — вислухати дитину та надати їй підтримку.
Потрібно спокійно вислухати повідомлення, не перебивати, не звинувачувати дитину й не знецінювати її переживань.
Варто використовувати прості фрази підтримки:
«Я тебе чую».
«Ти правильно зробив, що розповів про це».
«Ти не винен у тому, що хтось завдає тобі шкоди».
«Ми шукатимемо спосіб допомогти тобі».
«Твоя безпека для нас важлива».
Натомість неприпустимими є висловлювання на кшталт: «Сам винен», «Не звертай уваги», «Дайте собі раду самі», «Не будь ябедою».
Такі слова можуть посилити почуття провини, страху та безпорадності й відвернути дитину від подальшого звернення по допомогу.
Третій крок — повідомити адміністрацію закладу освіти.
Про виявлений випадок або отриману інформацію необхідно невідкладно повідомити керівника закладу в установленому порядку. Не слід самостійно приховувати ситуацію, намагатися вирішити її неформально або відкладати повідомлення до з'ясування всіх обставин.
Четвертий крок — забезпечити належну фіксацію повідомлення та реагування.
Важливо дотримуватися встановленого порядку реєстрації повідомлень, документування обставин і передавання інформації відповідальним особам.
П'ятий крок — діяти відповідно до визначеної процедури реагування.
Подальші рішення приймаються керівником закладу та відповідними уповноваженими особами згідно з чинними нормативними вимогами. За наявності передбачених законом підстав необхідно своєчасно інформувати компетентні органи.
При цьому педагог не повинен самостійно встановлювати юридичний факт булінгу, проводити допити дітей, організовувати публічні з'ясування стосунків або примушувати учасників до примирення.
Завдання педагога — помітити проблему, зупинити небезпечну поведінку, підтримати дитину та забезпечити належне реагування.
4. Оновлений порядок реагування: відповідальність кожного працівника
У презентації особливу увагу приділено строкам реагування, реєстрації повідомлень та взаємодії між адміністрацією закладу освіти, педагогічними працівниками, психологічною службою, поліцією та службою у справах дітей.
Зокрема, у матеріалах зазначено такі орієнтири:
реєстрація повідомлення в день його надходження;
розгляд питання керівником у встановлений строк;
своєчасне інформування компетентних органів за наявності відповідних підстав;
організація роботи комісії з розгляду випадків у передбачені нормативними документами строки.
Наголошую: конкретні строки, порядок повідомлення відповідних органів і процедури скликання комісії необхідно застосовувати відповідно до чинної редакції нормативно-правових актів та затверджених у закладі документів.
Для нашої гімназії важливо, щоб усі працівники чітко знали, кому передавати інформацію, як діяти в невідкладній ситуації та де ознайомитися з відповідним алгоритмом.
У разі отримання повідомлення не можна чекати, поки ситуація повториться або набуде серйозніших наслідків. Кожне звернення потребує належної уваги, а за наявності безпосередньої загрози життю чи здоров'ю дитини необхідно негайно вживати заходів для її захисту.
5. Роль комісії з розгляду випадків насильства та булінгу
Важливим елементом системи реагування є діяльність комісії, яка розглядає повідомлення відповідно до встановленого порядку.
До її роботи можуть залучатися керівник закладу освіти, практичний психолог, соціальний педагог за наявності відповідної посади, педагогічні працівники та інші особи згідно з нормативними вимогами.
Основними завданнями комісії є:
розгляд повідомлених обставин у межах визначених повноважень;
збирання та аналіз доступної інформації;
оцінювання наявності ознак булінгу або інших проявів насильства;
визначення необхідних заходів захисту й підтримки дитини;
організація профілактичної та виховної роботи;
контроль за виконанням ухвалених рішень у межах компетенції.
Уся робота повинна здійснюватися з дотриманням прав дитини, принципів об'єктивності, неупередженості та конфіденційності.
Водночас слід пам'ятати, що комісія закладу освіти не підміняє собою правоохоронні органи чи суд. Її завдання — діяти в межах повноважень закладу, забезпечити належне реагування та захист прав учасників освітнього процесу.
6. Роль практичного психолога в запобіганні насильству та булінгу
Як практичний психолог Братківської гімназії, вважаю одним із головних завдань психологічної служби не лише реагування на вже наявні проблеми, а й систематичну профілактичну роботу з учнями, педагогами та батьками.
Психологічна служба має сприяти формуванню в учнів навичок конструктивного спілкування, емоційної саморегуляції, ненасильницького розв'язання конфліктів і відповідального ставлення до власних дій.
У межах своєї компетенції практичний психолог може здійснювати:
профілактичні заняття з учнями щодо попередження булінгу, насильства та кібербулінгу;
тренінги з розвитку емоційного інтелекту, емпатії та навичок спілкування;
індивідуальне консультування дітей, які переживають труднощі у взаєминах;
психологічний супровід дітей, які постраждали від насильства або цькування;
роботу з учнями, які демонструють агресивну поведінку, з метою розвитку навичок самоконтролю та відповідальності;
консультації для педагогів щодо раннього виявлення ознак психологічного неблагополуччя;
просвітницьку роботу з батьками щодо безпечного спілкування, виховання без насильства та підтримки дітей.
Окрему увагу необхідно приділяти учням, які мають труднощі із соціалізацією, часто вступають у конфлікти, відчувають ізоляцію або не вміють конструктивно висловлювати власні емоції.
Водночас важливо не навішувати на дітей ярликів «жертва» чи «агресор», а працювати з конкретною поведінкою, її причинами та наслідками.
Психологічна допомога має бути спрямована на відновлення відчуття безпеки, розвиток емоційної стійкості та формування відповідальної поведінки.
7. Що може зробити кожен педагог для створення безпечного освітнього середовища?
Безпечна школа починається не з наказу чи положення, а з повсякденної поведінки дорослих.
Діти спостерігають за тим, як ми спілкуємося, як реагуємо на помилки, чи поважаємо особисті межі, чи дозволяємо собі образливі висловлювання та як розв'язуємо суперечки.
Тому кожному педагогові варто дотримуватися кількох важливих принципів.
По-перше, не ігнорувати навіть незначні на перший погляд прояви приниження. Образливі прізвиська, насмішки, систематичне виключення дитини з групи можуть свідчити про проблему, яка потребує уваги.
По-друге, бути уважними до емоційного стану учнів. Якщо дитина стала замкнутою, тривожною, уникає однокласників або відмовляється від звичних видів діяльності, необхідно з'ясувати, чи не потребує вона підтримки.
По-третє, не допускати публічного приниження. Навіть із виховною метою не можна використовувати образи, погрози, висміювання чи порівняння, які принижують гідність учня.
По-четверте, дотримуватися конфіденційності. Інформацію про випадки насильства, психологічний стан дитини та обставини звернення не можна поширювати серед сторонніх осіб.
По-п'яте, взаємодіяти з батьками й психологічною службою. Своєчасний обмін необхідною інформацією в установленому порядку допомагає краще зрозуміти ситуацію та визначити ефективні заходи підтримки.
По-шосте, демонструвати особистий приклад поважного спілкування. Культура взаємодії між дорослими значною мірою визначає те, які моделі поведінки засвоюють діти.
8. Пропозиції щодо подальшої роботи Братківської гімназії
З метою посилення профілактичної роботи та забезпечення належного реагування психолог запропонувала педагогічному колективу зосередитися на таких напрямах:
Забезпечити ознайомлення педагогічних працівників із чинними нормативними документами щодо запобігання та протидії насильству, жорстокому поводженню з дітьми й булінгу.
Перевірити актуальність внутрішніх документів гімназії та відповідність установлених процедур чинним нормативним вимогам.
Забезпечити інформування всіх працівників про порядок приймання, реєстрації та передавання повідомлень про можливі випадки насильства або булінгу.
Продовжити систематичну профілактичну роботу з учнями різних вікових категорій з питань толерантності, безпечного спілкування, протидії кібербулінгу та ненасильницького розв'язання конфліктів.
Посилити взаємодію класних керівників із практичним психологом у випадках виявлення труднощів у міжособистісних стосунках учнів.
Проводити просвітницьку роботу з батьками щодо попередження насильства, відповідального використання соціальних мереж і своєчасного звернення по допомогу.
Забезпечити належний супровід дітей, які постраждали від насильства, а також організовувати профілактичну й корекційну роботу з учнями, поведінка яких потребує педагогічної та психологічної уваги.
Здійснювати моніторинг психологічного клімату в класних колективах і своєчасно вживати заходів для попередження конфліктів та ізоляції окремих учнів.
Реалізація цих напрямів допоможе нам не лише краще реагувати на проблемні ситуації, а й поступово формувати в гімназії культуру безпеки, взаємоповаги та відповідальності.
Висновок
Шановні колеги!
Наталія Стецько авершила свій виступ головною думкою: за кожним повідомленням про булінг чи насильство стоїть дитина, яка потребує уваги, захисту та розуміння дорослих.
Іноді вчасно сказане слово підтримки, уважно вислухана розповідь або своєчасно вжиті заходи можуть запобігти серйозним психологічним наслідкам.
Ми не повинні чекати, поки проблема стане очевидною для всіх. Наш обов'язок — помічати зміни в поведінці дітей, серйозно ставитися до їхніх звернень і діяти відповідально.
Важливо пам'ятати, що профілактика насильства — це не одноразовий захід, а постійна спільна робота всього педагогічного колективу.
Лише завдяки узгодженим діям адміністрації, педагогів, психологічної служби та батьків ми зможемо створити освітнє середовище, у якому дитина почуватиметься захищеною, знатиме свої права та не боятиметься звернутися по допомогу.
Закликаю всіх нас бути уважними до дітей, підтримувати одне одного та не залишатися байдужими до ситуацій, які можуть загрожувати фізичному або психологічному благополуччю учнів.
Наталія СТЕЦЬКО наголосила на важливост почути дитину. Вчасно відреагувати. Забезпечити захист. Не допустити повторення і закликала, щоб ці принципи стали основою нашої щоденної роботи
На завершення Практичний психолог подякувала присутнім педагогам та представникам адміністрації Братківської гімназії.
Немає коментарів:
Дописати коментар